Ukrainian (UA)Russian (CIS)

FOSS

Абревіатура IT є широко відомою і означає не що інше, як інформаційні технології. Під останніми ж у найбільш загальному випадку розуміють широке коло як дисциплін, так і сфер діяльності, які відносяться до технологій управління і обробки даних, в т.ч. і за допомогою обчислювальної техніки. Істотним моментом інформаційних технологій є їх спрямованість на підвищення ефективності праці людей, зайнятих обробкою і збереженням інформації. Враховуючи те, що вся діяльність науковця у найбільш широкому сенсі полягає у здобутті, зберіганні, обробці та публікації інформації, впровадження інформаційних технологій у процес наукових досліджень дозволяє збільшити її «коефіцієнт корисної дії».

Зазвичай вважається, що процес впровадження інформаційних технологій є дуже дорогим. До певної міри це й справді так. Щоб упевнитися в цьому досить поцікавитися вартістю комерційних операційних систем (не кажучи вже про комерційне програмне забезпечення для кваліфікованої обробки і зберігання інформації — взяти хоча б геоінформаційні системи, статистичне ПЗ тощо).

Однак використання комерційного ПЗ це не єдиний шлях інформатизації наукової сфери, адже існує ще й альтернативна пропрієтарній модель створення і поширення ПЗ. Мова йдеться про вільне програмне забезпечення з відкритим програмним кодом або FOSS (з англ.: Free and Open-Source Software)1. Застосування FOSS у науці — це шлях до значної економії коштів, які в результаті замість витрат на ПЗ можна спрямувати на придбання новітнього обладнання тощо.

Таким чином, місією свого сайту я вбачаю пропагування широкого впровадження інформаційних технологій загалом, і міграцію на FOSS зокрема, у сфері науки. При цьому, в силу власних професійних інтересів (охорона природи, заповідна справа, екологія, орнітологія тощо), сайт орієнтований на впровадження IT та FOSS саме в області біологічних досліджень та у заповідній справі.

 

1 Детальніше  з сутністю і філософією FOSS можна ознайомитися у Вікіпедії за наступними посиланнями:

 

За своєю суттю дані стаціонарних наукових досліджень, які ведуть спеціалісти наукових відділів установ природно-заповідного фонду (ПЗФ), є просторово-координованими. Так, багаторічні спостереження проводяться на опорній мережі моніторингу, яка є системою пробних площ, маршрутів та ін., а останні, у свою чергу, є чітко визначеними в просторі. Очевидно, що в цьому сенсі геоінформаційні системи (ГІС) є адекватним сучасним інструментарієм для збирання, зберігання, опрацювання та аналізу таких даних. Широке впровадження ГІС-технологій для моніторингу в заповідниках, національних парках тощо може піднести ці дослідження на якісно новий рівень. Крім того, це сприятиме створенню та поширенню тематичних векторних мап (ареалів видів, ландшафтів, об'єктів ПЗФ та ін.), відсутність яких істотно знижує якість наразі створених ГІС природоохоронного спрямування державного й регіонального рівнів. На останню проблему вказують автори, які займалися створенням ГІС такого роду (Козлова, 2005; Придатко зі співавт., 2005). Як наслідок, аналітичні й прогностичні можливості таких ГІС є досить обмеженими.

Детальніше...  
Powered by Tags for Joomla
Пошук
Користувальницький пошук