Ukrainian (UA)Russian (CIS)

Публикации

Технологія оброблення даних дистанційного зондування Landsat з використанням вільного програмного забезпечення з відкритим кодом

Уважаемые посетители! К сожалению, перевод этой страницы на русский язык пока недоступен. Приношу извинения за причиненные неудобства.

Вступ

Дані дистанційного зондування (ДДЗ) середньої роздільної здатності Landsat, що наразі вільно поширюються через веб-сервіс GLOVIS Геологічною службою США [8], мають значний потенціал у сенсі їх використання для вивчення багаторічної динаміки природних комплексів в установах природно-заповідного фонду (ПЗФ) України. Однак широке впровадження їх у практику моніторингу обмежується перш за все тим, що для обробки растрових даних зазвичай використовується дуже дороге комерційне програмне забезпечення. Як зазначалося автором в одній із попередніх публікацій [1], з огляду на реалії сучасного буття годі й сподіватися на бажаний рівень комплектації наукових відділів установ ПЗФ подібними комерційними програмними засобами. Це спонукало нас до опрацювання технології оброблення ДДЗ Landsat з використанням виключно вільного програмного забезпечення з відкритим кодом. Ця технологія передбачає лише попереднє оброблення ДДЗ, а саме обрізування заданої ділянки кожного спектрального каналу сцени і подальше поєднання окремих спектральних каналів у кольоровий растровий файл у форматі GeoTIFF для подальшого його аналізу за допомогою програмних засобів ГІС.

Технологію було апробовано при підготовці ДДЗ Landsat для оцінювання стану внутрішніх водойм аренних ділянок Чорноморського біосферного заповідника в рамках дослідження впливу багаторічної динаміки погодних умов на населення прибережних та водоплавних птахів [2].

 

Перспективы использования геоинформационных систем (ГИС) для стационарных исследований в учреждениях природно-заповедного фонда

По своей сути данные стационарных научных исследований, которые ведут специалисты научных отделов учреждений природно-заповедного фонда (ПЗФ), являются пространственно-координированными. Так, многолетние наблюдения осуществляются на опорной сети мониторинга, которая является системой пробных площадей, маршрутов, и пр., а последние, в свою очередь, являются четко определенными в пространстве. Очевидно, что в этом смысле геоинформационные системы (ГИС) есть адекватным современным инструментарием для сбора, хранения, обработки и анализа таких данных. Широкое внедрение ГИС-технологий для мониторинга в заповедниках, национальных парках и пр. может поднять эти исследования на качественно новый уровень. Кроме того, это будет способствовать созданию и распространению тематических векторных карт (ареалов видов, ландшафтов, объектов ПЗФ и др.), отсутствие которых существенно снижает качество созданных на сегодня ГИС природоохранного направления государственного и регионального уровней. На последнюю проблему указывают авторы, которые занимались созданием ГИС такого рода (Козлова, 2005; Придатко с соавт., 2005). Как следствие, аналитические и прогностические возможности таких ГИС есть весьма ограниченными.

 
Поиск
Пользовательского поиска